На Вінниччині поширюється західний кукурудзяний жук – небезпечний карантинний шкідник

Західний кукурудзяний жук – небезпечний карантинний шкідник посівів кукурудзи, бобових, гарбузових, складноцвітих культур. До нас потрапив із Північної Америки. На даний час західний кукурудзяний жук в Європі розповсюджений у 18-ти країнах.

При моніторингу посівів кукурудзи у Вінницькій області державними фітосанітарними інспекторами у 2012 році вперше було виявлено західного кукурудзяного жука в Могилів-Подільському, Томашпільському, Немирівському та Тиврівському районах.

Станом на 01.01.2020 року західний кукурудзяний жук виявлено у 15 районах Вінницької області.

В Україні його вперше виявлено в 2001 році в Закарпатській області.

Станом на 01.01.2018 року жук був поширений в Україні на площі 88,9 тис. га, а вже на початок жовтня 2019 року площі, заражені ним, збільшились майже на 20 тис. га., нові вогнища виявлено на території 12 областей.

Західний кукурудзяний жук внесений до Переліку карантинних організмів України.

Найбільша шкодочинність західного кукурудзяного жука проявляється на тих полях, де відсутня сівозміна. При беззмінному вирощуванні кукурудзи щільність популяції цього шкідника зростає. У США західний кукурудзяний жук є одним з найбільш небезпечних шкідників кукурудзи і витрати на використання інсектицидів для боротьби ним, із урахуванням втрат врожаю від зниження врожайності, досягають 1 млрд. доларів на рік.

Біологічні особливості, ознаки пошкодження західного кукурудзяного жука: личинки брудно-білого кольору, зморшкуваті, з коричневою головною капсулою, дорослі до 10-13 мм довжиною. Відродження їх припадає на другу половину травня-середину червня. Личинки західного кукурудзяного жука живляться корінням кукурудзи, що призводить до значного зменшення кореневої маси та полягання рослин кукурудзи в вигляді «гусячої шиї» за якого неможливий механізований збір урожаю. Доросла комаха (імаго) має розміри 2,2-6,8 мм. Тіло видовжене, жовтувато-коричневе. На надкрилах проходять 3 темні поздовжні смуги на жовтувато зеленому фоні, які в самців можуть зливатися. Поява імаго спостерігається із середини червня, масовий виліт збігається періодом цвітіння кукурудзи. Живляться жуки пилком, маточковими стовпчиками, незрілим зерном та листям кукурудзи, а також пилком інших рослин із родини гарбузових, бобових, злакових та складноцвітих. Пік яйцекладіння настає в середині липня і триває до кінця серпня. Плодючість однієї самки до 1000 яєць, які відкладає в поверхневі шари ґрунту на глибину 10 см біля основи стебла рослин, віддаючи перевагу пухким, родючим та вологим ділянкам. Яйця західного кукурудзяного жука дрібні , блідо-жовті, 0,5-0,6 мм довжиною та 0,4 мм шириною.

Жуки та личинки Diabrotica virgifera virgifera Le Conte є переносниками збудників грибкових, бактеріальних, вірусних захворювань кукурудзи. Найбільшу шкоду посівам завдають личинки на коріннях кукурудзи, але пересуватися з місця свого існування здатні лише на відстань до 50 см і за відсутності харчового субстрату, відродившись, гинуть. Ці властивості розвитку на стадії личинки є, так би мовити, «слабкою ланкою» в розвитку генерації. Отже, монокультура вирощування кукурудзи призводить до накопичення високої щільності популяції шкідника.

Способи поширення

Розповсюдження шкідника може відбуватися на стадії яйця з грунтом. Але для закінчення розвитку яйце має швидко потрапити в сприятливі умови поблизу коріння кукурудзи-інакше личинка,яка відродилась з яйця,загине. На стадії імаго шкідник може поширюватись самостійно: жуки добре літають,швидкість їх активного льоту сягає 10 км за годину; із сильним попутним вітром дальність польоту може становити 20 км за годину. На нові території перелітають в основному самки,отже для моніторингу посівів кукурудзи доцільно використовувати феромонні пастки. Західний кукурудзяний жук може також розповсюджуватись на стадії імаго транспортними засобами: з різними вантажами, авто-та залізничними шляхами, засобами повітряних сполучень.

Карантинні заходи по західному кукурудзяному жуку

Важливим заходом є моніторинг посівів кукурудзи щляхом візуального огляду кореневої системи та вегетуючих рослин, а також шляхом відлову жуків на феромонні пастки. Організаційні заходи полягають у тому, що на територію, де виявлено шкідника накладають карантин. При цьому встановлюють межі та розмір виявленого шкідника, регламентують перевезення вантажів з карантинної зони, інформують адміністрацію та населення району, де виявлено західного кукурудзяного жука

З агротехнічних заходів боротьби у виявлених вогнищах є збирання кукурудзи з низьким зрізанням стебла та знищення рослинних решток з глибокою оранкою грунту, заборона вивезення рослин та рослинних решток, дотримання сівозміни. Висівати кукурудзу на одному і тому ж полі можна лише через 3 роки, не допускаючи монокультури кукурудзи.

З хімічних заходів боротьби основним є обробка рослин інсектицидами проти жуків та внесення в ґрунт при сівбі гранульованих пестицидів проти личинок західного кукурудзяного жука. згідно Переліку пестицидів і агрохімікатів ,дозволених до використання в Україні.

Джерело: Сайт Немирівської РДА

Редакція "Вінницькі Вісті"

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Next Post

На Вінниччині – 66 нових випадків коронавірусу і дві смерті

Сб Вер 12 , 2020
Станом на 12 вересня у Вінницькій області зареєстровано 4756 випадків коронавірусної інфекції COVID-19. Минулої доби зафіксували 66 нових інфікованих і два летальні випадки, інформує Вінницька ОДА. Коронавірус вперше виявлено у: м. Вінниця – 24; Тиврівський – 6; Калинівський район – 5; Вінницький – 4; Тульчинський – 4; Крижопільський – 3; Могилів-Подільський – 3; Томашпільський – 3; […]

Важлива інформація